Що трапилося тієї ночі, коли загинув Кліфф Бертон

Басист гурту «Metallica» Кліфф Бертон (Cliff Burton)

У ніч на 27 вересня 1986 року трагічна аварія забрала життя улюбленця багатьох – басиста гурту «Metallica» Кліффа Бертона (Cliff Burton).

Восени 1986 року, підбадьорені успіхом альбому «Master Of Puppets», учасники вокально-інструментального ансамблю «Metallica» вирушили у двомісячне європейське турне з гуртом «Anthrax» на розігріві. Тур включав хедлайн-шоу у лондонському Hammersmith Odeon 21 вересня 1986 року. На вечірці після концерту «Metallica» перебували в радісному настрої, попиваючи випивку, розкидаючи їжу і вітаючи гостей, як старих друзів. Ні на секунду відвідувачі вечірки не замислювалися над тим, що це була остання випивка, яку вони розпивали з Кліффом Бертоном.

Трагедія сталася всього через шість днів, коли рано вранці під час подорожі між Стокгольмом і Копенгагеном гастрольний автобус гурту занесло – ймовірно, на ожеледиці – після чого він з’їхав з дороги і перекинувся. Бертон загинув після того, як його викинуло через вікно, а автобус упав на нього зверху.

Після нічного шоу Бертон по-дружньому посперечався з Кірком Гемметом (Kirk Hammett) про те, хто буде спати на тому злощасному ліжку, яке виявилося нещасливим. Вони вирішили вирішити питання, потягнувши карти. Бертон витягнув туза пік, тому Гемметт був змушений здатися і спати спереду.

Зрозуміло, що про точні обставини трагедії музиканти рідко говорили. Але більш ніж через 10 років, у програмі VH-1 Behind The Music, вони нарешті розповіли про весь жах того моменту.


«Я почув крики всіх, окрім Кліффа, і подумав: «Боже мій, щось не так»,

– згадував Кірк Гемметт у документальному фільмі.

«Я обернувся і побачив ноги Кліффа, що стирчали з-під автобуса».

Поки учасники гурту молилися за виживання свого друга, покликали кран, щоб підняти автобус. Але тільки-но неживого Бертона збиралися витягнути з-під нього, ланцюг зісковзнув, і автобус знову впав на нього зверху. Якщо Кліфф ще не був мертвий, то тепер це було майже напевно.

Ніхто нічого не міг вдіяти, окрім як попрямувати до готелю і бару, щоб спробувати приховати біль у алкогольному дурмані.

«Після цього я був у такому шоці, що навіть не пам’ятаю наступні три-чотири години»,

– згадував Гемметт.

«Пам’ятаю, що о четвертій ранку я почув п’яного Джеймса [Джеймс Гетфілд] на вулиці. Він кричав: «Кліф! Кліффе! Де ти?». Я просто розплакався».

Ніхто б ні на мить не засудив Металіку, якби вони вирішили відпочити до кінця року, але це був не їхній шлях. Ульріх, Гетфілд і Гемметт швидко вирішили, що їм слід звести до мінімуму час, витрачений на зализування ран, і спробувати знайти заміну.

«Це те, чого хотів би Кліфф»,

– розповів барабанщик гурту Ларс Ульріх (Lars Ulrich).

Неймовірно, але вони повернулися на сцену всього через 43 дні, виконуючи секретний “спеціальний” виступ для своїх старих друзів з «Metal Church» у заміському клубі в Резеді, штат Каліфорнія. А на бас-гітарі грав колишній учасник гурту «Flotsam And Jetsam» Джейсон Ньюстед (Jason Newsted), який перебував на випробувальному терміні.

Через два місяці після аварії Металіка вирушила в тур по Японії. Ходили чутки про те, що роботу пропонували Девіду Еллефсону (David Ellefson) з «Megadeth», а також про переговори з Джої Верою (Joey Vera) з «Armored Saint». Але коли група приземлилася в Токіо в листопаді 1986 року, з ними був явно приголомшений Ньюстед. Ньюстед, давній шанувальник гурту, чув про нещасний випадок з Кліффом, але до останньої хвилини навіть не думав піти на прослуховування.

Гурт «Metallica» завершив бурхливий рік тріумфальним концертом у Felt Forum – Нью-Йоркському залі, який часто називають “молодшим братом Медісон-сквер-гарден”. Близько 5000 нетерплячих фанатів прийшли крижаної грудневої ночі, щоб привітати гурт та їхнього “нового придурка”.

На той час пісня «Battery» вже стала відкривати 90-хвилинний сет, а такі композиції, як «Welcome Home (Sanitarium)», «The Thing That Shouldn’t Be», «Damage, Inc.» (включена у вигляді попурі з кавером на пісню «Am I Evil?» від гурту «Diamond Head») і сама «Master Of Puppets» стали фаворитами на сцені і залишатимуться ними протягом багатьох років.

Для Металіки цей важкий рік нарешті закінчився. Вони багато чого пережили. На щастя для них, у 1987 році все піде на краще.