Торбен Ульріх (Torben Ulrich) – батько Ларса Ульріха (Lars Ulrich), на жаль, помер у віці 95 років. Барабанщик гурту «Metallica» вшанував пам’ять батька постом в Instagram:
«Торбен Ульріх: 1928-2023. 95 років пригод, унікального досвіду, цікавості, розширення кордонів, кидання виклику статусу кво, тенісу, музики, мистецтва, написання…. і трохи данського протилежного ставлення. Безмежно тобі дякую! Люблю тебе, тату»
Підпис супроводжується серією фотографій його батька, включаючи чорно-білий портрет, обкладинку журналу з написом “Нестаріючий гуру тенісу”, а також фотографіями Ларса в дитинстві з Торбеном.
Під час інтерв’ю для Rolling Stone у 1995 році Ларс згадав про те, як він ріс в оточенні любові свого батька до джазу та його колег-музикантів.
«Мій батько завжди був пов’язаний з музикою. Він тусувався з Сонні Роллінзом (Sonny Rollins), Доном Черрі (Don Cherry), Декстером Гордоном (Dexter Gordon). Декстер Гордон був моїм хрещеним батьком. Я грав з Нене Черрі (Neneh Cherry), коли ми були маленькими дітьми. Її вітчим, Дон Черрі, жив за шість будинків від нашого будинку в Копенгагені» ,
– розповідає Ларс Ульріх.
«Такі люди завжди були навколо. Хоча теніс був його основним джерелом доходу, мій батько також писав про джаз у копенгагенських газетах. Майлз Девіс (Miles Davis) та Орнетт Коулман (Ornette Coleman) завжди грали в стереосистемі в будинку. Пізніше з’явилися «The Doors» і Джимі Гендрікс (Jimi Hendrix)» .
Торбен Ульріх народився в Копенгагені в 1928 році, мав успішну кар’єру як тенісиста-аматора, так і професійного тенісиста, двічі вигравши титул переможця Антверпенського міжнародного турніру в одиночному розряді і провівши кілька років у складі данської збірної на Кубку Девіса. Він також продовжував кар’єру музичного журналіста, пишучи для різних данських газет і журналів.
Торбен також був музикантом, грав на кларнеті та саксофоні (серед інших інструментів) і брав участь у різноманітних проектах протягом багатьох років. У 2021 році, у віці 92 років, Торбен Ульріх випустив альбом «Oakland moments: cello, voice, reuniting (rejoicing)», у співпраці з композиторкою Лорі Ґолдстон (Lori Goldston).
Мік Волл (Mick Wall) у кнізі «Enter Night: A Biography of Metallica» описує Торбена як “довговолосого, з розкішними вусами, схожого на Гендальфа, чия одержимість фізичною та розумовою підготовкою тривала ще довго після завершення його професійної спортивної кар’єри”.
У книзі також цитується інтерв’ю 2005 року, в якому Торбен описав свій насичений спосіб життя:
«Можливо, я грав у теніс вдень, а ввечері йшов грати музику, а після цього мені потрібно було йти в газету і писати рецензії, а після цього, можливо, я зустрічався з друзями вранці і снідав, а потім мені потрібно було йти на репетицію групи в полудень і грати в теніс о 3:00. Раптом я не спав три-чотири дні».
