Під час розмови з авторами та ведучими музичного подкасту «Music And We» барабанщика вокально-інструментального ансамблю «Metallica» Ларса Ульріха (Lars Ulrich) попросили назвати пісню, яку він пам’ятає з раннього дитинства і яка допомогла йому «закохатися в музику».
Ось що Ларс відповів:
«Перше, що спадає на думку… Я вже багато-багато разів розповідав історію про те, як мій тато взяв мене на концерт «Deep Purple» у Копенгагені [Данія] у 1973 році. І з того почалася моя музична подорож. Усе, що в той час доходило до Данії з рок-музики, надходило з Англії. З Америки надходило не так багато. Тож це була переважно англійська поп-музика та англійський поп-рок. Отже, «T.Rex», «Sweet», «Slade» та багато іншого.
«Deep Purple» стали для мене початком розширення музичного горизонту. І коли я згадую ті роки, що сформували мене як музиканта, то згадую їхню пісню «Child In Time», яку я вперше почув на альбомі «Made In Japan», що буквально два місяці тому відсвяткував свою 50-ту річницю. Ця пісня мала якийсь епічний настрій, відрізнялася від інших композицій, мала динаміку і сприймалася більше як подорож. Вона справді здавалася подорожжю, ніби історією. Коли ви слухали цю пісню, це був певний досвід, який постійно розвивався, поки ви її слухали.
І згодом я почав розуміти, що на відміну від деяких інших коротких рок-пісень, які в основному були — і я не хочу називати імен, бо не хочу говорити про це як про щось погане — але ось трихвилинна поп-рок-пісня, яка завжди залишається просто цією трихвилинною поп-рок-піснею чи чимось подібним.
Але коли я почав краще розуміти, зокрема, гурт «Deep Purple», то виявилося, що кожного разу, коли вони виконували цю пісню, вона звучала по-різному. І от, повертаючись, наприклад, до перевидання «Made In Japan» з нагоди 50-річчя… Отже, «Made In Japan» — це три концерти: два в Осаці й один у Токіо в серпні 1972 року, і найкращі версії кожної з цих пісень увійшли до альбому «Made In Japan». Але в цьому перевиданні містяться всі три концерти в повному обсязі. Тож якщо послухати «Child In Time» з трьох вечорів поспіль — вони грали ці три концерти поспіль: 15, 16, 17 серпня 1972 року — то вони абсолютно різні за тривалістю, абсолютно різні за динамікою, і все це повністю залежить від настрою. У якому настрої вони перебувають? У якому настрої, зокрема, перебуває [тодішній гітарист «Deep Purple»] Річі Блекмор (Ritchie Blackmore), коли виконує соло та все таке?
І ця пісня стала для мене своєрідним першим розумінням такого роду речей, коли ти так красномовно почав говорити про джаз і про те, чи то Майлз [Девіс] (Miles Dewey Davis), чи [Джон] Колтрейн (Джон] Колтрейн), Сонні Роллінз (Theodore Walter “Sonny” Rollins), Декстер Гордон (Dexter Gordon) чи будь-який із цих чудових виконавців, які часто імпровізували — а пізніше, можливо, такі музиканти, як Орнетт Коулман (Randolph Denard Ornette Coleman) тощо, — які були дуже авангардними та грали у вільному стилі, багато чого вигадуючи на ходу, залежно від того, у якому настрої вони перебували, і всього такого.
Але пісня «Deep Purple» «Child In Time» стала для мене першим знайомством із музикою, яка жила й дихала залежно від настрою музикантів. І це залишило слід у моїй душі… Але всі ці чудові артисти, які займаються подібним, коли музика живе й дихає залежно від настрою під час виступу, що, як ви знаєте, дедалі рідше трапляється, особливо в наш час. [Це трапляється] дедалі рідше».
У квітні 2016 року Ларс Ульріх розповів про популярність і славу гурту «Deep Purple» в Данії, де він виріс. Згадував він про їхню живу енергію, а також про свою любов до гурту, який він ввів до Зали слави рок-н-ролу того ж місяця 2016 року під час церемонії в «Барклайс-центр» (Barclays Center), у Брукліні, Нью-Йорк.
«Не секрет, що я досить голосно висловлювався про вплив «Deep Purple»… ймовірно, вони були основою мого музичного скелета відтоді, як я вперше почув їх у 9-річному віці»,
– розповідав Ларс у інтерв’ю для видання Radio.com.
Слід згадати, що учасники гурту Металіка висловлювали свою повагу гурту «Deep Purple», записавши пісню «When a Blind Man Cries» з альбому «Machine Head» для триб’ют-компіляції «Re-Machined: A Tribute to Deep Purple’s Machine Head» у 2012 році. Вони також вшанували гурт Rainbow (гурт гітариста Річі Блекмора після його відходу з «Deep Purple») дев’яти хвилинним попурі в рамках збірки «Ronnie James Dio: This Is Your Life» у 2014 році.
