Під час нещодавнього інтерв’ю з журналістами видання Rolling Stone фронтмен вокально-інструментального ансамблю «Metallica» Джеймс Гетфілд (James Hetfield) розповів, що пісня «Murder One» з нового альбому гурту «Hardwired… To Self-Destruct» присвячена Леммі Кілмістеру (Lemmy Kilmister).
«Motörhead» багато в чому відповідальні за те, що Металіка існує у світі. Але й сам Леммі був нам майже як батько, він багато в чому нам допоміг. Він не боявся. І він був справжньою фігурою. Він був самим собою. Ми все це неймовірно поважаємо. І до останнього подиху він був відданий своїй справі. Незалежно від того, хто ви є, як цим можна не надихнутися?»
«Влітку 1981 року я поїхав у тур за «Motörhead»,
– додає барабанщик гурту «Metallica» Ларс Ульріх (Lars Ulrich). –
Саме ця подія і стала каталізатором мого бажання опинитися у власній команді. І коли я повернувся до Південної Каліфорнії, я зателефонував Джеймсу (Гетфілду) і сказав: “Слухай, ми повинні замутити щось схоже”… Саме «Motörhead» підштовхнув нас до цього».
Після звісток про смерть Леммі, Ульріх написав велику статтю-присвяту культовому музиканту:
«Я був на вечірці з нагоди 70-річчя Леммі, і мені випав шанс хвилин десять один на один посидіти з ним і поговорити. Я сказав йому про його зобов’язання перед рок-спільнотою жити вічно, тому що його вечірка з нагоди дня народження була сама по собі взірцем єднання хард-рок-сцени. На ній усі були тільки тому, що Леммі – один із небагатьох, про кого майже всі одноголосно говорили, що він неймовірно класний хлопець. І ми всі прийшли на цю вечірку. Я сказав йому про його зобов’язання жити вічно, тому що саме він був тим, заради кого ми могли зібратися всі разом і віддати належне самому світові хард-року, зайвий раз вклонитися музиці «Motörhead» і побачити знайомі обличчя, бо в звичайному житті всі самі по собі. Очевидно, що я міг би йому сказати про погіршення стану здоров’я, але наш зв’язок був доволі тісним – якраз той випадок, коли нічого не потрібно зайвий раз підтверджувати або говорити про це. І що менше ми говорили, то більше розуміли, що цей зв’язок лише зміцнюється.
Скільки б разів «Metallica» не виступала в Лос-Анджелесі, він завжди приходив і дивився наші концерти, і скільки б разів не грали «Motörhead», ми завжди приходили і дивилися їхні шоу. Ми перетиналися від 50 до ста разів за останні двадцять років, він приходив і багато разів грав із нами на сцені. Цей зв’язок був дуже тісним, і своїм корінням сягав того шаленого літа 1981 року…
Я завжди буду дбайливо плекати і цінувати весь той час, що ми провели разом, але особливо мені дорогі ті перші дні. Ми були настільки податливі, настільки сприйнятливі до нового, і великий внесок у те, що ми стали саме тими, ким ми є як особистості та як гурт, зробив не тільки він, а й усі інші, хто нас оточував і з ким ми пили, ділили спільні пригоди та перебували поруч. І його дух завжди житиме в кожному з нас».
