Відомо, що окрім пісні «I Disappear» для фільму «Місія нездійсненна 2» (Mission: Impossible II), учасники вокально-інструментального ансамблю «Metallica» ніколи спеціально не створювали пісень для саундтреків.
Але ж багато хто використовує ті чи інші пісні Металіки в якості тих самих саундтреків для своїх подій, відео або серіалів. Як то, наприклад, пісня «Master of Puppets» у серіалі «Дивні дива» («Stranger Things»).
У 90-х роках минулого століття шанувальники металу по всьому світу не могли натішитися альбомом «Metallica» гурту (також відомим як «Чорний альбом») (a.k.a. «The Black Album»), у Металіки вже був завзятий шанувальник у особі Квентіна Тарантіно (Quentin Tarantino).
Займаючись музикою так само, як і кінематографом, Тарантіно вже закінчив роботу над «Кримінальним чтивом» («Pulp Fiction») і здобув ще більшого визнання критиків. Хоча в кожному фільмі були захопливі акторські роботи та фірмовий підхід Тарантіно до діалогів, у фільмі «Убити Білла» («Kill Bill») він прагнув створити справжній бойовик і хотів використати для цього музику гурту «Metallica».
Компілюючи різні сцени бойових мистецтв, Тарантіно спочатку використовував треки Металіки, щоб додати драматизму кожному удару. Хоча за планом у фільмі мали звучати пісні «Metallica», барабанщик гурту Ларс Ульріх (Lars Ulrich) згадує, що йому довелося відмовитися від вибору режисера.
У розмові з журналістами видання «Indiewire» Ульріх згадав момент, коли Тарантіно підкинув цю ідею решті учасників гурту:
«Він пояснив, як написав і поставив дві головні бійцівські сцени у фільмі під пісні Металіки «Enter Sandman» і «Sad but True». Кулаки били по обличчях, щоб змінити акценти. Кіномагія Тарантіно наступного рівня, поєднана з музикою «Metallica», і все це – на висоті 11».
Хоча ідея спрацювала, Ульріх почав відступати від неї, коли прочитав історію далі. Незважаючи на те, що сьогодні фільм називають шедевром бойовиків, Ульріхові було важко зрозуміти, про що він, згадуючи:
«Сторінка за сторінкою я усвідомлював, що більша частина написана мовою, яка знаходиться поза межами мого розуміння. Я ніколи не стикався з подібною розповіддю, яка була б заснована на чужій культурі бойових мистецтв та азійських міфах. Я не міг вкласти це в свою товсту данську голову».
З іншого боку, у гурту, ймовірно, не було часу, щоб серйозно зануритися у роботу над фільмом. Прем’єра фільму «Kill Bill» відбулася у 2003 році. А зйомки фільму проходили паралельно з сеансами групової терапії Металіки і подальшими перипетіями під час роботи над альбомом «St. Anger». Що, напевно, призвело б до напружених стосунків протягом усього процесу створення альбому.
На той час, коли робота над обома проектами завершилася, фільм і альбом Металіки продовжували розвиватися в різних напрямках. Причому «Metallica» піддавалася жорсткій критиці за відхід від свого класичного звучання, а Тарантіно ще раз довів, що є одним з найкращих режисерів свого покоління.
Незважаючи на те, що «Metallica» продовжувала й далі підкорювати світ металу, Ларс Ульріх все ще шкодує про те, що відмовився від пропозиції Тарантіно, пояснюючи:
«Зрештою, я так і не повернувся до Тарантіно. Напевно, це найбільша помилка, яку я зробив у творчій сфері».
